На головну Лист нам
Лоти - пропозицiї

Українська

Русский
English
На головну
ПРО КОМПАНІЮ ІНФО-ЦЕНТР Діяльність підприємств РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ПУБЛІЧНІ ТОРГИ ОБ`ЯВИ Доступ до публічної інформації ПОСЛУГИ КОНТАКТИ Заходи запобігання корупції
 
Новини
Закони
Начальник управління
Голова Держагентства лісових ресурсів
Лісгоспам
Громадська колегія
Нова
Фотогалерея


 
Зареєструватися



2017-12-15

До Музею лісу завітали іноземні гості з Вінницького медичного університету

2017-12-14

Лісівники ДП "Могилів-Подільський лісгосп" реалізовують новорічні ялинки

2017-12-14

Де у Вінниці можна придбати «живі» ялинки

2017-12-11

Вітаємо ветерана лісового господарства Клімова Віктора Михайловича з 80 - річчям!

2017-12-11

Лісівники Вінниччини підтримують «Зелену хвилю»

2017-12-11

Лісівники Гайсинщини реалізовують новорічні ялинки

2017-12-09

Для вінницьких лісівників питання охорони праці - на першому місці

2017-12-09

ДП “Бершадський лісгосп» розпочало реалізацію новорічних ялинок

2017-12-08

З початку року могилів-подільські лісівники створили 184 га лісів

2017-12-05

Вінницькі лісівники готують собі гідну зміну!


 



Розсилка

Замовити розсилку
Вiдмiнити розсилку

 


Украинский портАл
META - Украина. Украинская поисковая система
Rada.info


 

 

Ветерану лісового господарства Гурію Олександровичу Галунову – 90!

Ветерану лісового господарства

Гурію Олександровичу Галунову – 90!

Тульчинські лісівники сердечно вітають з 90-річчям Гурія Олександровича Галунова. 40 років свого життя Гурій Олександрович віддав Його Величності Лісу, з них 30 років беззмінно пропрацював лісничим Журавлівського лісництва. Колеги добре знають його, як до відповідального працівника, висококваліфікованого лісівника. Його стихія – ліс! В будь-якій ситуації Гурій Олександрович знаходив потрібне рішення, для будь-якої людини  - добре слово, гарний жарт. Він дав путівку в професійне життя багатьом сумлінним працівникам, для яких справою всього життя став ліс. За багаторічну сумлінну працю Гурій Олександрович заслужив любов, повагу і шану колег, однодумців.

Тож нехай життя приносить довголіття при міцному здоров’ї, радість, благополуччя, постійне відчуття своєї потрібності. Дякуємо, шановний ювіляре, за відданість лісу, сумлінність, працьовитість.

З повагою трудовий колектив ДП «Тульчинське ЛМГ»

Навічно в моєму житті залишиться Ліс!

Народився 21 листопада 1927 року в селі Нова Шура Тульчинського району. Закінчив місцеву семирічну школу. Взимку 1945 року добровільно пішов в армію. Служив радистом у 13-й гвардійській бригаді морської піхоти на Далекому Сході. Після 7 років служби в армії звільнився. Поїхав до Одеси у пошуках роботи, але нічого не знайшов і повернувся у рідне село. Там у 1952 році влаштувався завідуючим клубом. За півроку вивів клуб у передовики.

Одного разу знайомі мені запропонували піти з ними вчитися до технікуму. І я жартома погодився. Закінчивши лише семирічну школу 11 років тому, я приїхав з друзями до Лубенського лісівничого технікуму складати вступні іспити. Конкурсний відбір був жорсткий - на 1 місце претендувало 12 абітурієнтів. Але я склав іспити і мене зарахували на навчання! Після завершення навчання в серпні 1956 року влаштовуюся на посаду майстра лісу у Брацлавське лісництво Тульчинського лісгоспу. Мені виділили квартиру в двоквартирному будинку в с. Гриненки. Моїм сусідом був лісничий Яким Савович Патлатюк. Я його добре знав - під час війни він був лісничим в Новій Шурі. Так потроху разом з дружиною Євгенією почали пристосовуватися до життя у лісі.

Спочатку, коли почали жити в лісовій сторожці, ночами було лячно. Бувало дивлюся на темний ліс - і вбачається мені, що там сидять бандити. Та коли обходив ліс, зрозумів – бандитів більше у місті.

Моя робота була дуже неспокійною. У той час деревина була в дефіциті, всі будувалися, після війни піднімалися на ноги, тож ліс часто крали. Не раз з лісовою охороною влаштовували засідки. Порушників ловили, складали акти про порушення та передавали до суду. Після розгляду справи у суді правопорушників, частіше за все, відпускали після оплати штрафу.

Не зважаючи на важку працю, продовжував навчання. На початку 1957 року вступив до Київської сільськогосподарської академії на лісогосподарський факультет. Академію закінчив у 1963 році.

У вересні 1964 року мене призначають в. о. лісничого Журавлівського лісництва Томашпільського району. З 1965 року до 1966 року - помічник лісничого Орлівського лісництва.

5 грудня 1966 року, в день Радянської конституції, я організовував полювання для вищого керівництва району. Разом з керівництвом приїхав директор Тульчинського лісгоспу І.С. Стоколяс. Він привітав мене з новою посадою – лісничий Журавлівського лісництва, на якій я пропрацював беззмінно 30 років.

Коли я приступив до роботи, то Журавлівське лісництво за підсумками соціалістичного змагання було на останніх місцях серед лісництв області. В лісництві було 3 урочища загальною площею 4400 га: «Журавлівська дача», «Желобянська дача» та урочище «Солене». Цю площу обслуговували десять лісників та 2 майстри лісу. Житловий фонд був дуже старим – лісова сторожка для лісової охорони була під соломою. Електрики не було. З хазяйства – лише шестеро коней. Машин не було. Лісничі робили обхід кіньми або пішки. Проте кожне дерево лісничий знав.

Одразу взявся наводити лад – контору лісництва відремонтували, створили агітаційні плакати на лісову тематику, куточок з техніки безпеки. В лісі щоденно контролював рубки догляду, посадку та догляд за лісовими культурами, роботу розсадника.

Особливо запамятався 1970 рік. Ми садили ліс на непридатних землях Томашпільського району. За рік посадили 113 га лісових культур, 20 га лісо полос, 67 га лісу в державному лісовому фонді! В тому ж році мене нагородили медаллю «За трудову доблесть». В 1972 році електрику провели до всіх кордонів лісництва. Для догляду за лісовими культурами отримали трактори «МТЗ-5», «ДТ-54».

За два роки роботи вивів лісництво в трійку кращих. Плани заготівлі завжди перевиконували, за що отримували значні преміальні. А заготовляли березовий сік – до 100 тонн за весну, лікарські рослини (дубову кору, звіробій, липу, шипшину) - по кілька тонн. Як казав головний лісничий Є.Г. Галковський, весь преміальний фонд йде на Журавлівське лісництво. Лісництво у соціалістичному змаганні займало призові місця навіть на обласному рівні і два рази виборювали другі місця по республіці! Лісництво було показовим в обласному управлінні лісового господарства з техніки безпеки. У нас постійно проводилися семінари по рубках догляду, застосуванню малої механізації на рубках догляду за молодняками.

За 10 років, з 1966 до 1976, лісництво створило 1000 га лісу, з них 600 га - на непридатних землях. Схема посадки головної культури – дуба - була 6 м на 0,7 м, на непридатних землях - 2,5 м на 0,7 м. На крутосхилах робили тераси. Механізатори були високими професіоналами своєї справи! Трактором «ДТ-54» робили на схилах тераси до 40 градусів. Спочатку зверху донизу чотири рази проходили і отримували 3 метри рівненької доріжки. Потім машиною саджали, догляд робили. За рік таких терас робили 50 га.

Садили раніше багато. Посадковий матеріал брали з власного розсадника. Там на площі 2 га вирощували дуб, клен, чагарникові породи, акацію. В розсаднику працювало 12 працівників.

У ті часи райком партії питав однаково і за посадку лісу, і за вирощування буряків. Хоча у колгоспах робочої сили було більше, платили краще. Але план є – діватися нікуди. Доводилося викручуватися. Садимо, наприклад, в Рожнатовці, домовляємося, що забезпечуємо колгосп посадковим матеріалом, а вони - робочою силою. Так і працювали.

У 1971 році площа Журавлівського лісництва зменшилася на 946 га: ліси передали новоствореному Томашпільському лісництву. Відійшли угіддя «Солене» та «Жолоби». Ще частину земель для новоствореного лісництва передали від Кирнасівського лісництва. Це відбулося за директорства І.С. Стоколяса. Дуже обізнаний та грамотний був директор. Лісгосп при ньому постійно займав 1 – 2 місця

За 30 років жодної скарги на мою роботу не було! Мій секрет того, як бути гарним господарем лісу – любити і поважати свою роботу, поважати людей, з якими працюєш. Щоб виростити гарний ліс, потрібно починати з насіння. Гарне насіння потрібно правильно висіяти, потім робити гарний та своєчасний догляд.

19 липня 1995 року мене перевели на посаду єгеря Журавлівського лісництва, а в 1996 році пішов на пенсію. Ліс у моєму житті залишився назавжди! Постійно ходжу до лісу за ягодами, грибами. Складно передати ті почуття, коли бачиш дерева, які садив десятки років тому. Яким могутнім, сильним лісом вони стали! Душа радіє!

 

Гурій Олександрович Галунов

2017-11-21

 

 

 


На головну | Написати листа | Карта сайту Вгору ^

ПРО КОМПАНІЮ ІНФО-ЦЕНТР Діяльність підприємств РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ПУБЛІЧНІ ТОРГИ ОБ`ЯВИ Доступ до публічної інформації ПОСЛУГИ КОНТАКТИ Заходи запобігання корупції

Copyright © 2006. "Вiнницьке обласне управлiння лiсового господарства". Всi права захищенi.

Разработано:METASTUDIO